Воскресенська громада
Пологівський район, Запорізька область

Мітинг 2-ї річниці загибелі Дмитра Шингура

 

Сьогодні 24 червня 2016 року в селі Кінські Роздори відбувся мітинг 2-ї річниці загибелі Дмитра Шингура.

Пройшло вже два роки з тої страшної хвилини коли перестало битися серце героя. Для когось він був люблячим батьком , турботливим чоловіком, уважним сином, добрим братом а для прийдешніх поколінь він є і буде прикладом для наслідування. Прикладом того, як треба любити Батьківщину. Не передати словами увесь той біль який пережила родина Дмитра коли їм сповістили про його загибель. Ми вдячні батькам за те що зростили героя , бо напевне саме батьківський приклад надихнув Дмитра стати військовим. Якби не батьки Україна б не мала такого героя. Тож прийміть щирі співчуття від усієї громади Вічна пам'ять тобі Дмитро слава Україні.

Шингур Дмитро Васильович (нар. 21 липня 1981, Новопсков,СРСР пом. 24 червня 2014, поблизу Слов'янська, Україна) — український військовик, капітан, штурман- льотчик вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу Слов'янська (Донецька область).

Дмитро Шингур народився у Новопскові в родині військового льотчика. В дитинстві хотів бути пожежним та десантником, однак у старших класах остаточно визначився з тим, що займатиметься авіасправою. У 2006 році закінчив училище та розпочав службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації в місті Вроди. У одній ескадрильї з ним служив і рідний брат Дмитра — Сергій, що старший за нього на 7 років.

Дмитро Шингур брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту. Нагороджений двома медалями ООН «UNMIL» та пам'ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець».

 

Брав участь у війні на сході України 2014 року. 24 червня біля гори Карачун під Слов'янськом терористи збили за допомогою ПЗРК український військовий вертоліт Мі-8 під командуванням Андрія Бєлкіна, який повертався з блокпоста з фахівцями, що встановлювали апаратуру з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. Серед членів екіпажу був і Дмитро Шингур. У нього залишилася дружина та двоє дітей: син 2011 р.н., та донька 2007 р.н. Похований у селі Кінські Роздори, що в Запорізькій області.

19 липня 2014 року капітана Шингура за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, було нагороджено Орденом  Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.

 

 

Пішов на схід. Та повернутись обіцяв.

Всі пам'ятають, як гуртом випроводжали

Тебе в АТО. А ти сміявся та не знав,

Що там, на небі, вже для тебе готували.

 

Ти був в боях, ти бачив ворога лице,

Хоче лицем його оскал навряд чи зветься,

Коли попав із побратимами в кільце,

Ти розумів, що битись на смерть доведеться.

 

А мати в ніч ніяк заснути не могла,

Чомусь молилась, довго-довго так молилась,

Неначе серцем поруч весь цей час була,

Аж поки пташка у вікно її забилась.

 

І в цю хвилину зрозуміла: «Вже нема

її соколика», - бо то в віконце билась

Його душа, мов птах, самотня та сумна,

І головою мати стомлено схилилась.

 

Земляки — герой, загинув на війні,

І ми продовжувати маєм його справу,

Стати на захист рідної землі,

Бо захищаєм Батьківщину та державу.

 

Всіх до одного ми повинні пам'ятати,

Хто нас в цей час тяжкий на сході захищав,

Щоб знала кожна вбита горем мати,

Що не даремно син життя своє віддав.



« повернутися до списку новин