Зміни від 08.11.2021
Пологівські, більмацькі та розівські підприємці сплатили понад 65 мільйонів гривень єдиного податку
За одинадцять місяців 2021 року до місцевих бюджетів від підприємців та підприємств, які перебувають на обліку в Пологівській ДПІ, надійшло 65,4 мільйона гривень єдиного податку. Темпи сплати перевищили рівень надходжень минулого року на 5,6 мільйона гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
Зокрема, пологівські платники забезпечили 33,6 мільйонів, більмацькі – 23,1 мільйони, розівські – 8,7 мільйонів.
Найбільший внесок до місцевих бюджетів зробили сільгосптоваровиробники – 39 мільйонів та фізичні особи-підприємці – 24 мільйони.
Нагадаємо, що відповідно до статті 298 Податкового кодексу України, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Пологівські, більмацькі та розівські платники податків спрямували до бюджетів усіх рівнів 822 мільйони гривень
Упродовж січня-листопада пологівські, більмацькі та розівські підприємства і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 822 мільйони гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.
При цьому, до державного бюджету надійшло 327 мільйонів гривень. Найбільші суми надійшли від платників податку на додану вартість – 153 мільйона, податку на доходи фізичних осіб – 115 мільйонів, військового збору – 28 мільйонів, податку на прибуток – 22 мільйони, рентної плати – 6,2 мільйона, екологічного податку – 1,8 мільйонів.
Місцеві бюджети за 11 місяців отримали 495 мільйони гривень. Зокрема, до скарбниць спрямовано 344 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб, 71 мільйон гривень земельного податку та орендної плати, 65 мільйонів гривень єдиного податку, 7 мільйонів гривень податку на нерухоме майно, 3,7 мільйона гривень рентної плати, 2,5 мільйона гривень податку на прибуток.
Роз’яснення законодавства
Щодо застосування РРО та ПРРО у 2022 році
Пологівська ДПІ нагадує, що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб – підприємців), які мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій.
Звертаємо увагу на необхідність завчасної реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.
З 01 січня 2022 року відповідно до пункту 61 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями).
Термін сплати суми недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування після камеральної перевірки
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Право декларанта самостійно уточнити інформацію, зазначену у поданій одноразовій добровільній декларації
Пологівська ДПІ інформує, що у період проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право самостійно уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – декларація), шляхом подання декларації з типом «Звітна нова».
Норма передбачена підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України. При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, буде вважатися анульованою.
Увага! У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) у новій декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій декларації сумою збору і сумою збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої декларації.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати через Електронний кабінет
Пологівська ДПІ інформує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про це відповідного органу ДПС, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (стаття 24 Кодексу законів про працю України).
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок № 413) встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою, встановленою додатком до Порядку №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Для подання Повідомлення в електронному вигляді здійснюється вхід до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають одноразовому декларуванню
«Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року» – про це проінформують в Пологівській ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області. Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.
Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном
Пологівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
а) 9 відс. – щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» п. 4 розд. XX «Перехідні положення», що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац третій п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ).
Згідно з п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку Збору у розмірі 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац п’ятий п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Чи вважається податковим боргом сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки
Пологівська ДПІ пояснює, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Реквізити рахунків для сплати податків, зборів, ЄСВ до бюджету можна знайти в «Електронному кабінеті»
Пологівська ДПІ інформує. Своєчасне доведення платникам податків реквізитів бюджетних/ небюджетних рахунків, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіальногооргану ДПС або на вебпорталі ДПС запосиланням: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Одночасно, функціонує «Електронний кабінет», який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
Компенсація роботодавцю частини витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця
Пологівська ДПІ нагадує платникам податків, що роботодавці мають право на отримання компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) у зв’язку із створенням нового робочого місця, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок № 153). Дія Порядку №153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:
-створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
-протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (п. 2 Порядку № 153).
Роботодавець, який забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, має право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
При цьому роботодавець втрачає право на компенсацію у разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці.
Нагадуємо про терміни подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування
Пологівська ДПІ нагадує, що підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Подали одноразову (спеціальну) декларацію? – реквізити для сплати формуються автоматично в Електронному кабінеті
Пологівська ДПІ нагадує, що після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
Якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми Збору, декларант зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. А у разі подання декларантом уточнюючої Декларації сума Збору є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення.
Зі всією інформацію щодо одноразового добровільного декларування можна ознайомитися у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.
2. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за нерухомість, отриману у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Як суб’єкту господарювання зареєструвати ПРРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Своєчасне подання звітності – обов'язок платника
Для своєчасного подання звітності до Державної податкової служби України та сплати податків і зборів до бюджету України пропонуємо ознайомитись з інтерактивним Податковим календарем на грудень 2021 року за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/calendar (для зміни місяця використовуйте стрілку).
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3c9K7lW
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання « Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/30tNpyg
Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування житловий будинок, який перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності кількох осіб?
У разі якщо об’єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку, що належить фізичній особі на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) був одержаний (набутий) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то такий об’єкт майна може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому фізична особа самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені нею у Декларації.
За якою формою фізичні особи-підприємці здійснюють ведення обліку товарних запасів?
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).
Чи розміщується на офіційному вебпорталі ДПС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3nniDjb
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Яким чином заповнюється гр. 6 розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом, який є власником частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві спільної часткової власності?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3wXqt6z
Чи повинен знятись з обліку платника єдиного внеску член фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?
Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) .
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.
При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку № 1162.
Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?
Згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.
Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України відповідно до розподілу функціональних повноважень.
Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів.
Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.
Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.
Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.
Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС.
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.
Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3x9kjQE
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3kZXeuQ
На підставі яких документів об’єкти нерухомості, які належать багатодітним сім’ям, не оподатковуються податком на нерухоме майно?
Відповідно до п.п. «л» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Згідно зі ст. 13 Закону України від 26 червня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 затверджено Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.
Разом з тим статус прийомної сім’ї підтверджується Договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї за формою згідно з додатком до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.
Платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Таким чином, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним (прийомним) сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі подання до контролюючого органу за своєю податковою адресою документів, що підтверджують такий статус, зокрема:
Посвідчення батьків багатодітної сім’ї та Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї;
Договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.
Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юридичною особою громадянину?
Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Чи має право фізична особа -підприємець бути одночасно найманим працівником?
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DOIQ0b
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3FJk2qT
Чи необхідно суб’єкту господарювання розміщувати оригінал ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі?
Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб - підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.
Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС.
Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545).
Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі.
Чи можуть скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням фізичні особи, які у період з 2005 року до 2010 року були депутатами сільських, районних та обласних рад?
Фізичні особи, які були депутатами місцевих рад у 2005 – 2010 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларування
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3xxsiY3
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується екологічний податок?
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Які фінансової операції підлягають фінансовому моніторингу та в якому розмірі?
Фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність), визначення та розмір яких наведено у ст.ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
При цьому, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) за наявності однієї або більше ознак, визначених ст. 20 Закону.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:
Запорізькі роботодавці спрямували на соціальні виплати майже десять мільярдів гривень
У січні-листопаді запорізькі платники податків спрямували до пенсійного та соціальних фондів 9 мільярдів 678 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року компанії і підприємці збільшили надходження на 1 мільярд 486 мільйонів гривень або на 18 відсотків.
У листопаді суб'єкти господарювання регіону сплатили 898 мільйонів гривень, що на 108 мільйонів гривень або на 14 відсотків більше, ніж торік.
На даний час у податковій службі області зареєстровано 170786 платників єдиного внеску, серед яких СГД-юридичних осіб – 53281, СПД-фізичних осіб – 117505.
Оскільки з 1 грудня розмір мінімальної заробітної плати підвищився до 6500 гривень, відповідно, мінімальний страховий внесок становить 1430 гривень, а максимальна база для нарахування єдиного внеску – 97500 гривень. Так, ставка єдиного внеску для платників спрощеної системи оподаткування (за "себе") усіх груп складає 1430 гривень.
Нагадаємо, 20 грудня – останній день сплати внеску, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за листопад, а гранична дата перерахування платежу для гірничих підприємств – 28 грудня.
Запорізький бізнес направив до бюджету держави понад десять мільярдів гривень
За десять місяців від запорізьких компаній і підприємців до державного бюджету надійшло 10 мільярдів 647 мільйонів гривень податків і зборів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, минулорічний рівень надходжень перевищено на 1 мільярд 829 мільйонів гривень або на 21 відсоток.
У структурі доходів бюджету значну частину займає податок на додану вартість – з початку року представники бізнесу спрямували 4 мільярди 210 мільйонів гривень, що на 189 мільйонів гривень або на 5 відсотків більше, ніж торік.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено майже три мільярди гривень, зростання до показника аналогічного періоду 2020 року склало 448,7 мільйона гривень або 18 відсотків.
Добувні підприємства регіону направили до держбюджету 1 мільярд 184 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, що майже на 828 мільйонів гривень більше даних січня-листопада попереднього року.
Від запорізьких підприємств державна скарбниця отримала 946 мільйонів гривень податку на прибуток, що у порівнянні з минулорічною сплатою більше на 203 мільйони гривень або на 27 відсотків.
Крім того, платники регіону забезпечили до бюджету 745,6 мільйона гривень військового збору, 281 мільйон гривень екологічного податку, майже 67 мільйонів гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів тощо.
Два запорізьких підприємства стали переможцями Рейтингу "Сумлінні платники податків"
Урочиста церемонія нагородження переможців всеукраїнського ювілейного рейтингу "Сумлінні платники податків-2020" відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, керівництва Державної податкової служби України, Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України", територіальних органів ДПС, Українського союзу промисловців і підприємців та переможців Рейтингу.
Запорізьку область в онлайн-режимі представляли керівник податкової служби регіону Роман Афонов, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, очільники територіального відділення АППУ та представники підприємств-переможців.
Серед десятків компаній країни за високі досягнення щодо повноти та своєчасності сплати податків, дотримання податкової дисципліни, кількості офіційно працевлаштованих співробітників, участі у соціальних програмах – звання кращого платника податків здобули дві компанії Запорізького регіону – ПрАТ "Карлсберг Україна" (сумлінний платник податків у галузі переробної промисловості) та ДП "Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро "Прогрес" ім. Академіка О.Г.Івченка (сумлінний платник податків у сфері права, консалтингу, наукової та технічної діяльності).
Під час урочистостей підприємства-переможці отримали нагороди від Асоціації платників податків України.
"Залізний" касовий апарат або програмний РРО? Консультують запорізькі податківці
Фахівці податкової служби Запорізької області провели чергову онлайн консультацію щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Захід відбувся в рамках проєкту "Створення системи інформаційно-консультативної підтримки малих та середніх підприємств у Бердянській громаді", який реалізує виконком Бердянської міськради.
Фахівчиня відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Чічкань детально розповіла про впровадження та практичне застосування РРО з наступного року.
Говорячи про переваги новітніх реєстраторів розрахункових операцій, вона наголосила, що програмні РРО дозволяють вести облік товарів, формувати звітність за будь-який період, фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції, сканувати штрих-код для отримання ціни товару з баз даних та багато іншого.
Під час сесії запитань підприємці отримали відповіді на свої запитання, зокрема, щодо товарного обліку, аспектів запровадження ПРРО, використання касової техніки суб'єктами спрощеної системи оподаткування, діяльності підприємців на ринках, процесу реєстрації РРО та програмних РРО тощо..
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
До бюджетів Запорізької області сплачено понад 13,7 мільярда гривень податків
У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 13 мільярдів 762 мільйони гривень податкових платежів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень надходжень перевищив минулорічний на 19 відсотків, додатково скарбниці отримали 2 мільярди 217 мільйонів гривень.
Із загальної суми сплачено 8 мільярдів 860 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 1 мільярд 346 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Підприємці спрощеної системи оподаткування спрямували 1 мільярд 721 мільйон гривень єдиного податку, зростання до показника минулого року склало 308,5 мільйона гривень або 22 відсотки.
Запорізькі землекористувачі і власники ділянок направили до скарбниць громад 1 мільярд 607 мільйонів гривень плати за землю. Це на 186,5 мільйона гривень або на 13 відсотків більше, ніж було сплачено роком раніше. Зокрема, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб надійшло 1 мільярд 354 мільйони гривень, від фізичних осіб – 253 мільйони гривень.
Крім того, платники забезпечили до місцевих бюджетів 509 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, майже 325 мільйонів гривень акцизного податку з реалізації підакцизної продукції, 221 мільйон гривень податку на нерухомість, 183 мільйони гривень екологічного податку тощо.
Запорізькі підприємці пропонують відтермінувати обов'язкове використання РРО
У Запоріжжі відбулося чергове онлайн-засідання робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва. Нарада пройшла за участі керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, заступниці голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариси Церетелі, представників громадських організацій та підприємців. Позицію податкової служби регіону представляли заступники начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Алла Децик та Олена Щедровська.
Одним із головних питань розгляду стало відтермінування введення обов'язку платників єдиного податку застосовувати з 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій шляхом продовження дії пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Лариса Церетелі презентувала законопроект, напрацьований Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України, який передбачає перенесення термінів використання РРО на рік для представників спрощеної системи оподаткування. Під час обговорення члени робочої групи висловили свої пропозиції щодо запропонованих законодавчих змін.
Також на засіданні йшлося про аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.
Мешканці Запоріжжя сплатили до міського бюджету 57 мільйонів гривень податку на нерухомість та плати за землю
З початку року у Запоріжжі 14500 платників майнових податків перерахували до бюджету міста 57,2 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком зростання надходжень склало 17,5 відсотка, додатково скарбниця отримала 8,5 мільйона гривень.
Так, 1,4 тисячі мешканців Заводського району сплатили 4,4 мільйона гривень, 1,4 тисячі платників Олександрівського району спрямували 6,3 мільйона, 1,6 тисячі власників нерухомості, земель та користувачів ділянок Комунарського району забезпечили 7,1 мільйона, у Дніпровському районі 4 тисячі платників направили до бюджету 9,8 мільйона, у Вознесенівському районі – 12,4 мільйона (4 тисячі платників), у Шевченківському районі – 12,2 мільйона (2,4 тисячі платників), у Хортицькому районі – 4,7 мільйона гривень (1,1 тисячі платників).
Разом із цим майже дев'ять тисяч мешканців обласного центру своєчасно не сплатили 9,4 мільйона гривень податку на нерухомість, ще понад п'ять тисяч платників мають 14,7 мільйона гривень боргів з плати за землю. Тому податкова служба звертається до запоріжців не накопичувати заборгованість та вже зараз перевірити стан розрахунків з бюджетом. Це можна зробити у податковій інспекції за місцем реєстрації та дистанційно – в Електронному кабінеті платника. Вхід до приватної частині здійснюється за допомогою електронного ключа (https://cabinet.tax.gov.ua).
Погашення боргів з майнових податків у Запоріжжі:Робоча зустріч податківців та міської влади
У Запоріжжі за ініціативи керівника Вознесенівського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Василя Рахуби відбулася робоча зустріч з вирішення проблемних питань погашення податкового боргу по майновим податкам. Участь у обговоренні взяли керівники профільних підрозділів податкової служби регіону та міської влади, а також представники депутатського корпусу.
Основним спікером онлайн-наради виступила начальниця управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Баневич, яка повідомила, що з початку року 14,5 тисячі платників спрямували до міського бюджету Запоріжжя 57,2 мільйона гривень майнових податків, що на 8,5 мільйона гривень або на 17,5 відсотка більше минулорічного показника. Поряд із цим наявна заборгованість з майнових податків перевищила 24 мільйони гривень.
З метою недопущення бюджетних втрат сторони обговорили шляхи ліквідації боргів і механізм обміну інформацією. Окремо наголошено на необхідності посилення співпраці у проведенні роз'яснювальної роботи серед населення із залученням голів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, управляючих компаній тощо.
Також були розглянуті проблемні питання стосовно пільг з податку на нерухоме майно та можливості проведення звірок платників щодо об'єктів оподаткування.
